Цитування – пряме використання першоджерела з посиланням на нього.
Пряме – дослівне цитування автора.
Непряме – виклад думок, ідей автора своїми словами, використовуючи перефразування та узагальнення.
Перефразування – переказ цитати невеликого фрагмента своїми словами з обов’язковим посиланням на джерело цитування.
Мета перефразування – власне формулювання повідомлення мовця для перевірки точності розуміння. Для перефразування слід вибирати лише головні, істотні моменти повідомлення. Перефразування стосується лише змісту ідеї того, хто говорить, а не його почуттів і ставлення до цієї ідеї. Без посилання на джерело або при дослівному списуванні без лапок текст є плагіатом.
Незамінно у випадках:
Як перефразувати текст?
Для того щоб зробити правильне перефразування, потрібно описати зміст тексту своїми словами, зберігаючи первинний сенс тексу.
Парафраз рекомендується вживати при цитуванні робіт іноземною мовою.
Узагальнення дозволяє одним реченням передати зміст цілого розділу або авторської праці.
Як узагальнювати:
Загальні вимоги до цитування
Використання чужих ідей, фактичного матеріалу, цитування без посилання на джерело, запозичення є порушенням авторського права і розцінюється як плагіат, привласнення чужого авторства, видача чужого твору або винаходу за свій. Переклад не дослівного авторського тексту не вимагає цитування, але передбачає посилання на джерело.
Бібліографічне посилання - сукупність бібліографічних відомостей про цитований, розглядуваний або згадуваний у тексті документа інший документ, що є необхідними й достатніми для його загальної характеристики, ідентифікування та пошуку.
Значення бібліографічних посилань:
дають змогу перевірити достовірність і точність поданих цитат, формул, статистичних даних, фактів і відомостей, запозичених з інших видань
сприяють виявленню та пошуку першоджерел
знайомлять з джерелами з теми дослідження, зокрема з працями, в яких питання висвітлено докладніше, ніж у цій публікації, або аргументовано інший погляд.
дають змогу уникнути звинувачень у плагіаті та крадіжках інтелектуальної власності
Бібліографічні посилання бувають внутрішньотекстові, підрядкові та позатекстові.
У наукових роботах переважно застосовують позатекстові бібліографічні посилання. Їх розміщують після основного тексту документа, глави, розділу та оформлюють як перелік бібліографічних записів. Для зв’язку з текстом застосовують знаки виноски – порядкові номери арабськими цифрами, взяті у квадратні дужки.
Правильне оформлення посилань у наукових роботах є важливою складовою дотримання принципів академічної доброчесності та сприяє якісному інтегруванню українських дослідників у світову систему наукової комунікації.
Правила подання бібліографічної інформації визначаються Державними стандартами України, зокрема:
10 березня 2017 року набув чинності Наказ Міністерства освіти і науки України "Про затвердження вимог до оформлення дисертації", згідно з яким "… бібліографічний опис списку використаних джерел може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій".
В Україні рекомендованими для використання вважаються наступні міжнародні стилі:
Приклади оформлення бібліографічних описів за міжнародними стилями цитування
Бібліотека Сумського державного університету. Оформлення цитат та посилань в освітніх та наукових роботах. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=v
Бібліотека Сумського державного університету. Генератор посилань Grafiati: відеогайд. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=eP5W9I6opRs